ВИНО ВИЩОЇ КАТЕГОРІЇ
AOC (AOP)
Appellation d'origine contrôlée
Appellation d'origine protegée
Сертифікат, який посвідчує, що дане вино вироблене в певному географічному регіоні, з дотриманням певних вимог і має певні характеристики.
Дослівно цей термін перекладають як "контроль автентичності походження" або "контрольоване найменування за походженням".
АОР (appellation d'origine protégée) - нова загальноєвропейська система сертифікації. Стосується не лише вин, але й інших продуктів. З 2009 року мала замінити національні класифікації в усіх країнах ЄС. Однак для французьких виноробів, які помішані на традиціях, як завжди зробили виключення. На етикетках їм дозволили замість appellation d'origine protégée писати по-старому:
appellation d'origine controlée. Фактично знак АОС еквівалентний АОР.
appellation d'origine controlée. Фактично знак АОС еквівалентний АОР.
~470 вин
мають сертифікат АОС/АОР
~3.3 млрд
пляшок випускають щороку з позначкою АОС/АОР
~16 млрд євро
вартість вин, які мають відзнаку АОС/АОР
5 гарантій Appellation d'origine contrôlée
1. територія: виноград виріс на чітко визначених землях, які називають апелясьйоном. Межі апелясьйону визначаються спеціальним декретом. Часто до апелясьйону відносять тільки землі з певним рельєфом (наприклад, схил гори - це апелясьйон, верхівка чи підніжжя - вже ні). В одному апелясьйоні може бути кілька дрібніших ( конкретно в цій місцевості свій мікроклімат, правила вирощування вина інші, то ж і апелясьйон - окремий)
2. сепаж: вино вироблене з сорту чи сортів винограду, які дозволено вирощувати на цих територіях, бо вони найкраще почуваються в цих географічних умовах
3. фіксована урожайність винограду (визначається в гектолітрах з гектару): чим менше на гілці грон винограду, тим більш насиченим виходить вино. Винороб не може збирати більше врожаю, ніж визначено правилами
4. рівень алкоголю у вині: не нижчий визначених норм ( як правило, більше 11%)
5. традиції : вино виготовлене з дотриманням практик і традицій, прийнятих у регіоні
2. сепаж: вино вироблене з сорту чи сортів винограду, які дозволено вирощувати на цих територіях, бо вони найкраще почуваються в цих географічних умовах
3. фіксована урожайність винограду (визначається в гектолітрах з гектару): чим менше на гілці грон винограду, тим більш насиченим виходить вино. Винороб не може збирати більше врожаю, ніж визначено правилами
4. рівень алкоголю у вині: не нижчий визначених норм ( як правило, більше 11%)
5. традиції : вино виготовлене з дотриманням практик і традицій, прийнятих у регіоні
Система АОС/АОР - це як атестат про вищу освіту. Він підтверджує, що ви дійсно, стільки-то років провчилися в такому то університеті і вивчали (прослухали) такі-то предмети. Як ви їх дійсно знаєте, вже інше питання.
З іншого боку, може і без диплому ви - чудовий спеціаліст, але піди ж, перевір. Не спробуєш, не дізнаєшся. А так - хоч якась гарантія. Так і з вином.
І вишем, який видає диплом, у даному випадку виступає Національний інститут походження та якості (L'Institut national de l'origine et de la qualité). Саме він займається затвердженням апелясьйонів.
З іншого боку, може і без диплому ви - чудовий спеціаліст, але піди ж, перевір. Не спробуєш, не дізнаєшся. А так - хоч якась гарантія. Так і з вином.
І вишем, який видає диплом, у даному випадку виступає Національний інститут походження та якості (L'Institut national de l'origine et de la qualité). Саме він займається затвердженням апелясьйонів.
розібратися докладніше
Для чого створили АОС?
Щоб було, як в дідів-прадідів!
Французи цінять в усьому цінять традиції, тим паче - у вині. Вважається, що мудрому виноробу не варто вигадувати велосипед, а виробляти вино, базуючись на досвіді поколінь. Бо якщо місцеве вино змогло протриматися кілька століть поспіль, хтось його пив і хтось його купляв, то чогось воно та варте. Отож, важливо підкреслити, що система АОС контролює регіональні характеристики вин та стежить за дотриманням вітикультурних та енологічних практик, відповідно до місцевих традицій, заснованих на зібраному досвіді.
Часто слово origine замінюють на назву апелясьйона:
Appellation Rasteau Controlee.
Приналежність до АОС зазначають на передній чи задній етикетці пляшки.
Appellation Rasteau Controlee.
Приналежність до АОС зазначають на передній чи задній етикетці пляшки.
Винна революція барона Ле Руа
Історія створення системи
Барон П'єр Марі Габріель Ле Руа де Буазомаріє ще з юності вирізнявся рішучим та дещо авантюрним характером. Свій перший історичний вчинок він зробив ще 17-літнім юнаком, навчаючись на юриста у Монпельє. Це було в день великої демонстрації протесту виноробів Лангедока. Пройшла чутка, що влада, злякавшись обуреної юрби, віддала наказ поліції розігнати протест. Студент підпалив двері місцевого палацу юстиції і заблокував у будівлі загін поліцейських зі зброєю напоготові.
У Першу Світову війну Ле Руа був льотчиком-винищувачем. Літав у 15 повітряній ескадрильї, мав чин лейтенанта. За сміливість на полі бою його зробили Кавалером ордену Почесного Легіону.
У Першу Світову війну Ле Руа був льотчиком-винищувачем. Літав у 15 повітряній ескадрильї, мав чин лейтенанта. За сміливість на полі бою його зробили Кавалером ордену Почесного Легіону.
Після війни, 1919 року барон Ле Руа одружився на Едме Бернар де Сан, дочці власника одного з найкращих винних господарств у регіоні Шатонеф-дю-Пап - Шато Фортія (Château Fortia). Він оселився там. Так життя його стало пов'язане з виноробством та Шатонеф-дю-Пап.
Винороби регіону переживали кризу. Їхнє вино не мало великої репутації. Щоб підняти якість, ще наприкінці XIX століття селяни робили спроби встановити якісь правила: створили об'єднання виноробів, яке гарантувало покупцям, що вино, вироблене його членами, походить саме з цієї території, а не завезене звідкись. Вони хотіли, щоб лише їхнє вино, виготовлене за встановленими ними правилами, могло називатися Шатонеф-дю-Пап. А решту виробників, які ставили цю назву на своєму вині, щоб карали. Тут не могло обійтися без юриста.
Винороби регіону переживали кризу. Їхнє вино не мало великої репутації. Щоб підняти якість, ще наприкінці XIX століття селяни робили спроби встановити якісь правила: створили об'єднання виноробів, яке гарантувало покупцям, що вино, вироблене його членами, походить саме з цієї території, а не завезене звідкись. Вони хотіли, щоб лише їхнє вино, виготовлене за встановленими ними правилами, могло називатися Шатонеф-дю-Пап. А решту виробників, які ставили цю назву на своєму вині, щоб карали. Тут не могло обійтися без юриста.
І склали винороби список - що саджати, як вирощувати, як виробляти вино Châteauneuf-du-Pape. І принесли вони список у 1923 році до барона Ле Руа і попросили його допомогти законодавчо закріпити складені правила і зробити їх обов'язковими для всіх в регіоні. І сказав їм Ле Руа: "Я - за, але за умови, що ви будете прикладом чесності та дисципліни для інших виноробів". І сказали вони, що згодні, і це було добре.
Так спершу виник Синдикат виноробів Шатонеф-дю-Пап, потім Синдикат виноробів усієї долини Рони. І вже у 1935 році закон, що встановлював систему контрольованих найменувань за походженням, проголосували в парламенті. А за рік Шатонеф-дю-Пап став перший офіційним апелясьйоном системи АОС у Франції.
Барон П'єр Ле Руа в накладі не залишився, заснував і очолив той самий Національний інститут походження та якості, який досі визначає, хто гідний АОС, а хто ні. Барон був його директором до самої своєї смерті у 1967 році. За заслуги перед Вітчизною вже у мирний час барон Ле Руа став Офіцером ордену Почесного Легіону.
Барон П'єр Ле Руа в накладі не залишився, заснував і очолив той самий Національний інститут походження та якості, який досі визначає, хто гідний АОС, а хто ні. Барон був його директором до самої своєї смерті у 1967 році. За заслуги перед Вітчизною вже у мирний час барон Ле Руа став Офіцером ордену Почесного Легіону.
Барон П'єр Ле Руа
Як присвоюють сертифікат appellation d'origine controlée?
Виноробу треба виконувати норми і вимоги до вирощування винограду та виробництва вина, які існують в апелясьйоні, до якого територіально належать його землі. Національний інститут походження та якості (INAO) відправляє своїх інспекторів, які перевіряють, чи винороб дотримується правил. Контроль здійснюється вибірково, далеко не кожного року. Натомість щороку, не пізніше, ніж за 6 місяців після закінчення процесу вініфікації, винороб відвозить зразки свого вина до спеціальної лабараторії. Там контролюють хімічний склад напою ( вміст цукру, алкоголю, тощо), порівнюють, чи відповідає він вимогам до апелясьйону.
Якщо не відповідає, вино позбавляють сертифікату АОС(АОР). "Розжалуване вино" переходить в нижчу категорію Vins de pays (VdP) за новою класифікацією - IGP (Indication Géographique Protégée)-"місцеві вина". Або взагалі в базову категорію Vin de France.
"INAO контролює хімічний склад, але дегустацій практично не проводить. Це і є проблемою АОС, - вважає знавець-аматор Т'єрі Галбрюн. - Вино, що має сертифікат АОС, не обов'язково є типовим для регіону чи має витончений смак. Сетифікат просто засвідчує, що воно вироблене з дотриманням вимог інституту".
Якщо не відповідає, вино позбавляють сертифікату АОС(АОР). "Розжалуване вино" переходить в нижчу категорію Vins de pays (VdP) за новою класифікацією - IGP (Indication Géographique Protégée)-"місцеві вина". Або взагалі в базову категорію Vin de France.
"INAO контролює хімічний склад, але дегустацій практично не проводить. Це і є проблемою АОС, - вважає знавець-аматор Т'єрі Галбрюн. - Вино, що має сертифікат АОС, не обов'язково є типовим для регіону чи має витончений смак. Сетифікат просто засвідчує, що воно вироблене з дотриманням вимог інституту".
АОС - не є гарантією якості!
Про це так прямо і заявив один з директорів того самого інституту INAO, який роздає сертифікати АОС Філіпп Моґан. "Апелясьйон - це гарантія місця походження і дотримання традицій. Він не дає гарантій смаку! Вина АОС не обов'язково кращі за інші".
Про це так прямо і заявив один з директорів того самого інституту INAO, який роздає сертифікати АОС Філіпп Моґан. "Апелясьйон - це гарантія місця походження і дотримання традицій. Він не дає гарантій смаку! Вина АОС не обов'язково кращі за інші".
Чому винороби так часто нарікають на АОС/АОР?
У Франції все частіше говорять про несправедливість сертифікації АОС(АОР). Як пише французький винний блогер Фелісьєн Бретон, насправді "різниця між винами АОС та місцевими винами у тому, чи для винороба важлива "типовість", чи він зважується йти своїм шляхом". Періодично у газетах з'являється розповідь про винороба, знаного і поважного в своєму регіоні, чиє вино розкуповують наперед, в якого раптом відібрали сертифікат АОС. В той час, як його сусіди, які виробляють доволі посереднє, але в рамках вимог вино, продовжують собі належати до вищої категорії. Для винороба це трагедія, адже потрібно змінювати етикетку, а етикетка - це як одежа, по ній зустрічають.
Без сертифікату АОС просувати своє вино на ринку значно важче.
Без сертифікату АОС просувати своє вино на ринку значно важче.
Чи знак АОС значить, що вино - добре?
Поганих вин більше серед вин IGP, ніж АОР. Бо все таки набір правил до чогось таки зобов'язує: не можна використовувати підгнилий виноград, давати забагато хімії. Там все ж закладені вимоги, які мають на меті зробити вино кращим. Хоча їх і не достатньо. У регіоні Бордо є багато виноробів, які вирішили свідомо вийти з системи АОР, бо вважають її недостатньо надійною. І вони роблять великі вина. Вони хоч і не вважаються винами "вищої категорії", але коштують по 300 євро за пляшку.
Т'єрі Галбрюн, знавець-аматор
У моєму магазині близько 90% - вина АОС, решта - IGP.Вибираємо гарні місцеві вина і пропонуємо їх у нижчій ціновій категорії. Все таки, АОС - це якість. Перш за все, йдеться про урожайність з гектару. Те, чим найбільше відрізняються категорії вина, це урожайністю: столові вина виробляють у великих кількостях, бо там не так багато обмежень на те, скільки гектолітрів можна зібрати з гектару. У місцевих винах дещо більше обмежень, у винах АОС\АОР ще більше. Це дає більшу насиченість вина.
Паскаль Девро, продавець у винному магазині Nicolas
І все ж правда, що у Франції все більшає кількість виноробів-повстанців, які не вважають, що сертифікат АОС хоч якось відрізняє більш якісні вина від менш якісних. Навпаки, вважають, що ця система заганяє в рамки стандартизації. І вимагають жорсткіших критеріїв до АОР/АОС.
"Система АОС не повинна дозволяти мінеральні добрива, гербіциди, інші хімікати, а також збиральні машини. Ці речі змінюють структуру грунту та виноградної лози. У справжнє вино не можна додавати ні цукру, ні дріжжів, крім тих, які вже є у винограді природнім чином. Інакше ми штучно підганяємо смак вина під стандарт. Без всього цього якість вина залежатиме лише від майстерності винороба. Вино стане унікальним і неповнорним. А це те, чого немає у винах АОС/АОР зараз", - сказавАлександр Бен, винороб з долини Луари в інтерв'ю виданню telerama.fr.
Такі винороби не женуться за сертифікатом якості, а маркують свої вина у базовій категорії Vin de France (до неї відносять усі вина, виготовлені на території Франції, які не підпадають під категорії АОР чи IGP). В таких випадках на етикетці заборонено повідомляти, з якого регіону виноград, який сепаж, можна лише зазначати рік виробництва. Виходить парадоксальна ситуація: на одній лаві опиняються і зовсім дешеві вина, що не дотягують до вищої категорії, і вина, які вироблені за жорсткішими стандартами, ніж вимагає АОС. Тому реформа у системі сертифікації назріла - кажуть у Франції.
